Янміншанський національний парк

parkЦе збережений часом куточок традиційного китайського побуту: красива приземкувата оселя, а навколо неї насипані руками гори, тихі ставки, пагоди над ними, місточки через ручаї, що дзюркотять по камінню, вишукані альтанки, з яких можна милуватися панорамою далеких гір. А навколо буяє прекрасний сад. який сім’я Лінь, перебравшись в минулому столітті із материка на Тайвань, заклала за всіма правилами класичного китайського садово-паркового мистецтва. Площа садів Лінь понад 1200 гектарів, і на Тайвані вони вважаються кращим зразком південно-фулізянського стилю.

Північною дорогою ви прямо із столиці в’їжджаєте у Янміншанський національний парк — неповторне творіння Бога і природи. Ми побували у парку не в кращий день, весь час наш автобусик підганяв своїм райдужним віялом дощ, але ми не обминули жодного паркового майданчика на маршруті. Застиглі вулканічні феєрверки, смарагдове, омите дошем мереживо дібров, казкові різьблені будиночки і навіть на прощання гордовитий політ орла над бездонним каньйоном — усе це не могло не запам’ятатися, не закарбуватися щемливою зарубкою пам’яті на серці.

Ще вище на північ, уже на морському узбережжі острова, неподалік порту Іізілукь постає у всій своїй величній красі Єлю — Дика верба, химерний гірський ландшафт, скульптурно вирізьблений морем, дощем і вітром. А вже па схід від Цзілукл лежить Особлива ландшафтна зона, яка тягнеться на багато кілометрів вздовж морського узбережжя. Тут і починається для туриста очей зачарування — Драконова печера (Лундун), великі приморські парки Фулун і Яныяо, а в них мальовничі пагорбки і зелені тераси, пішохідна прогулянкова доріжка, прокладена ще в епоху Цін. Якщо ж вас приваблює подорож пішки і життя у наметі, то прямуйте далі на схід, до парку Лунмень. Все тут до ваших послуг і для вашого задоволення — намети і велосипеди, серфінг і акваланги, необхідне спорядження для піших походів і водного спорту.

На початок або на завершення туристської подорожі — на ваш вибір — ви можете окинути поглядом увесь «Китай у мініатюрі. На території класичного китайського парку відтворені у зменшених розмірах, але з повною точністю 90 архітектурних споруд материкового Китаю і Тайваню. Ви тут побачите Велику китайську стіну, Заборонене місто, Храм неба в Пекіні та інші визначні пам’ятки.

Далі на південь, ближче до Тайчжуна — «середини Тайваню»,— ви неодмінно біля Штпоушань — Гори левової голови, яка стала трддиційним місцем для численних буддистських храмів, монастирів, капличок.

 Нефритова центральному Тайвані туристські гора Юйшань маршрути розходяться від згадуваного вже міста Тайчжуна — «середини Тайваню». Якщо ви хочете знайти душевну розраду у гігантського Будди, статуя якого всередині порожниста і через очі якого можна оглянути навколишній краєвид, то беріть напрямок на південь, до невеликого містечка Чжан- хуа. І, звичайно ж, у цьому краї ви не обминете селище Луган — Оленячу бухту, а в ньому храм Луншаньсі та храм богині — покровительки мореплавців Мацзу. На схід від Тайчжуна розташовані знайомий нам національний парк Тароко та озеро Сонця і Місяця, на якому ми вже побували.

А от до гори Алішань нам ще треба дістатися залізницею або автобусом із міста Цзяі, і ця тригодинна подорож подарує вам небаченої краси краєвиди, схід сонця над синіми гірськими вершинами, казкові храми, що народжуються із білосніжних хмар у піднебессі. Тепер залишилося досягти піка острова — гори Юйшань, до якої веде Прадавній плай восьми перевалів (Батунгуань гудао). Це неповторне диво — вкрита сніговою шапкою гора Юйшань, мов вирізьблена із сріблястого нефриту…

Протилежний кінець стрілки туристського компаса показує на південь Тайваню, веде до найстарішого міста острова — Тайнаня. У місті понад двісті храмів, серед них такі відомі, як Храм Конфуція (Кун мяо) і Храм божественної матері (НІенму мяо). І голландські колонізатори залишили у Тайнані свій слід у вигляді форту Зеландія (Аньпін губао) та форту Провінція (Чиканьлоу).

У другому за величиною місті-порту Гаосюн ми вже побували, але, виявляється, не всі його визначні пам’ятки побачили. Тож радимо відвідати Гору довголіття (Шоу- шань), з якої відкривається широка панорама міста, дістатись Озера кришталевої чистоти (Ченцінху) з його величною пагодою, а також дивовижного Лотосового озера (Ляньчитань), посередині якого постають витончені Павільйони весни і осені (Чуньцюге) та Пагоди дракона і тигра (Лунхута).

Із Гаосюна рукою подати до Кендінського національного парку, який лежить на самому півдні Тайваню, на півострові Вічної весни (Хенчунь). Ми їхали до парку вздовж узбережжя Тайванської протоки, проминали затишні містечка, зупинялися біля штучно піднятих на берег ставків, щоб подивитися, дізнатись, як у цих водоймищах вирощують креветок, що завжди прикрашають тайванський стіл. Наш гід по парку, консультант Сен. провів нас мальовничими маршрутами — по ботанічному салу з його екзотичною рослинністю до оглядового майданчика, з якого можна помилуватися горою Та тен, символом заповідника, до маяка на крутому виступі над морем, який спорудили англійці ще в минулому столітті. А наостанку Сен зробив нам приємний подарунок: запропонував викупатись у тому місці, де вже починається узбережжя Тихого океану. Підібраний тоді на птяжі плескатий камінець із білим кварцовим ободком посередині час від часу, у метушні буднів, губиться у ящиках робочого столу,  беаладді письмового начиння. Та коли він раптом вигулькує із паперів на поверхню, то береш його в руки, виважуєш на долоні — і знову й знову згадуєш, бачиш громаддя хвиль Тихого океану, які розбиваються об скельні виступи східного тайванського узбережжя. І даєш собі слово ще раз побувати там…

Источник загранпаспорт.

Спонсор статьи: курсы английского, ремонт фотоаппаратов canon.

Похожее

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Поиск

Новости в картинках